Люди журналу
П’ятеро за одним столом і зошит біля плити
Ми не чайні майстри й не сомельє. Просто п’ятеро людей із Трускавця, які одного дня втомилися сперечатися, чий чай смачніший, і почали все записувати.

Три правила
Три правила, без яких текст не виходить
Виміряно, а не згадано
Температуру показує щуп, час — секундомір, вагу — ваги. «Приблизно» в зошит не потрапляє.
Повторено тричі
Один вдалий чайник — випадковість. Висновок робимо, коли результат повторився на трьох сортах у трьох людей.
Сказано просто
Без «нот чорносливу на фініші». Гірко, солодко, терпко, водянисто — слів вистачає.
Редакція
Хто є хто
Марта Ільницька
редакторка
Збирає випуск докупи й викреслює все, що не можна перевірити.
Остап Дзюба
вода й вимірювання
Людина зі щупом. Усі температури в таблицях — його.
Леся Гнатів
посуд
Керамістка. Знає, чому два однакові на вигляд чайники холонуть по-різному.
Назар Бойко
таблиці й верстка
Перетворює рядки із зошита на те, що можна прочитати з телефона.
Ганна Савка
пошта
Читає кожен лист і приносить на стіл питання, з яких виростають статті.

Принципи
Чого тут немає й не з’явиться
Ми не продаємо чай і посуд, не беремо грошей за згадки, не ставимо реклами й не ведемо розсилок. У журналу немає спонсорів — ні чайних крамниць, ні виробників чайників. Тому ми можемо чесно написати, що тонке скло холоне швидко, а дорогий чавун потрібен не всім.
Ще ми не пишемо про користь чи шкоду чаю. Це тема для лікарів і дослідників; наша — смак.
Кухня журналу
З чого складається випуск
Питання
Приходить із пошти або з власної кухні: «чому вчора було смачніше?»
Дослід
Міняємо одну змінну, решту тримаємо. Три сорти, три людини.
Чернетка
Марта пише текст, Остап перевіряє кожне число проти зошита.
Тиждень тиші
Текст лежить. За тиждень перечитуємо й викидаємо третину.
Історія
З чого все почалося
Узимку дві тисячі двадцять другого ми вп’ятьох сиділи на кухні в Лесі й пили той самий улун із двох чайників — глиняного та скляного. Чай виявився різним настільки, що Остап пішов по термометр, а Марта — по зошит. До ночі в зошиті було дві сторінки цифр.
За рік сторінок стало сто двадцять, і знайомі почали просити «ту таблицю про градуси». Ми зробили для неї сайт, а до таблиці якось самі собою додалися пояснення, досліди з посудом і розповідь про недільний стіл.
Зошит досі паперовий. На сайт потрапляє лише те, що пережило три перевірки й тиждень тиші.


